|
|
У сучасному суспільстві здоров'я і яку асоціюють з ним можливість повноцінного та якісного життя вважається самодостатньою, і чи не головною цінністю. Відповідно, хвороба представляється тим ворогом, перемога над яким призведе до щастя і цілковитому благополуччю людини. В ментальності секулярної культури існує стійке неприйняття хвороби і уявлення про неї як про чужорідному, не властивому природі людини явищу, яке може і повинно бути, рано чи пізно, подолано зусиллями науки.
|
|
|
В даний час в Україні на законодавчому рівні розглядається питання зміни існуючої презумпції незгоди щодо посмертного донорства на презумпцію згоди, згідно з якою кожна людина вважається донором після смерті, якщо їм за життя не було висловлено незгоду в офіційній формі.
|
|
Концепція Української Православної Церкви щодо розвитку паліативної допомоги в Україні )прийнята Священним Синодом УПЦ, журнал № 5 від 25 березня 2009 року) виражає бачення паліативної допомоги як такої та можливі шляхи її розвитку, а також формулює загальний методологічний підхід розгляду неоднозначних з етичної точки зору клінічних ситуацій і проблем біомедичного характеру. Його сутність відбита у наступному положенні: «Протистояння хворобі - боротьба за сенс існування людини».
|
|
|
Евтаназією прийнято називати наближення смерті хворого на його прохання якими-небудь діями або засобами, в тому числі припиненням штучних заходів для підтримання життя.
|
|
Біоетична проблематика в даний час присутня в церковному житті в двох основних вимірах: як предмет богословської рефлексії та як область взаємодії та діалогу з суспільством, державою, професійними спілками та цивільними інститутами.
|
|
|
|
|
|
|
Сторінка 2 з 9 |
