7 квітня Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Володимир звернувся до організаторів і учасників Міжнародної науково-практичної конференції, присвяченої Всесвітньому дню здоров’я на тему: «Урбанізація і здоров’я», що розпочалася у Національному медичному університеті імені О.О. Богомольця. Звернення з благословення Його Блаженства виголосив єпископ Макарівський Іларій, вікарій Київської Митрополії, Голова Синодального відділу релігійної освіти і катехізації УПЦ, який взяв участь у конференції і на пленарному засіданні виступив з доповіддю на тему: «Урбанізація у світлі вчення Православної Церкви про людину».

 Звернення Блаженнішого Володимира, Митрополита Київського і всієї України, до організаторів і учасників Міжнародної науково-практичної конференції, присвяченої Всесвітньому дню здоров’я, на тему «Урбанізація і здоров’я»:

«Звертаючись до організаторів і учасників Міжнародної науково-практичної конференції «Урбанізація і здоров’я», хочу, перш за все, привітати усіх вічно радісним пасхальним «Христос воскрес!».
Дуже символічно, що ця міжнародна конференція проходить у дні, коли увесь світ святкує Воскресіння Христове, яке є запорукою оновлення і уздоровлення суцільної людської сутності, її душі і тіла. Сучасні міста, багато з яких стали значущими релігійними, культурними, науковими центрами, осередками людської цивілізації у її різноманітних проявах, одночасно є джерелом хвороб, занепаду людяності, моралі, що є проявом гріховності людської природи, яку прийшов зцілити Христос. І ця задача зцілення людства є першочерговою. До виконання її покликані як Свята Церква, так і медицина. Церква як в першу чергу відповідальна за лікування душі та духовний світ людини, наслідки чого позитивно впливають і на тіло, і медицина як покликана лікувати тіло з урахуванням духовного та особистого виміру людини.
Ідеологічні уявлення минулого привели медицину до погляду на людину як на об’єкт, де поняття особистості неминуче обіднялося і внутрішнє життя особистості в дослідженнях і експериментах не враховувалося. Церква завжди виступала за чуйне, благоговійне відношення до людського життя і смерті і повернення до втрачених вимірів людини душевного і духовного, як до неповторної особистості, створеної по образу Божому, де недопустимо зведення людини лише до фізико-хімічного, біологічного або психічного існування. Сучасній медицині необхідно зробити основоположним цілісний погляд на людину у всій повноті її духовних і психофізичних проявів, визнання цінності людської особистості, необхідний шлях релігійно-морального розуміння всякої хвороби, поваги до життя пацієнта, його прийняття як людини зі всіма її особливостями.
У основі пропонованого Церквою підходу лежить погляд на людину як ціле, в єдності її соматичного, психічного і духовного прошарків буття. Лише в рамках християнської концепції особистість людини набуває неповторної вічної цінності. Лише такий погляд здатний зробити лікаря таким, що співчуває і приймає свого пацієнта як цінну духовну особистість. Даний підхід може сприяти створенню клініки, в центрі уваги якої знаходиться жива людина у всій своїй повноті і цілісності. Християнський підхід не замінює, не підміняє медико-біологічного підходу, а органічно і творчо його доповнює і збагачує.
Сучасна ситуація, що склалася довкола життя, здоров’я людини і місць її проживання, наполегливо вказує на необхідність спільної роботи лікаря і пастиря-богослова. Не лише Церква, але і багато лікарів бачать необхідність залучення до роботи з хворими служителів Церкви. Головне завдання священнослужителів в роботі з хворими - це допомогти з’ясувати їм духовні причини їх хвороби, вказати на необхідність покірливого, терплячого перенесення недуги, надії на допомогу Того, Хто сильний лікувати всі хвороби.
Хочу на організаторів та учасників цієї міжнародної конференції закликати благословення Христа Воскреслого, побажати плідної, творчої праці, яка б сприяла поглибленому розумінню нагальних проблем для їх подальшого і успішного вирішення».