top
 
 
 

Соціальні мережі


Календар новин

< вересня 2020 >
ПН ВТ СР ЧТ ПТ СБ НД
  1 2 3 4 5 6
7 8 9 10 11 12
14 15 16 17 18 19 20
21 22 23 24 25 26 27
28 29 30        

Банери

Банер
Банер
Банер
Банер

Лічильники

Коментар Голови Синодального відділу Української Православної Церкви з питань охорони здоров’я та пастирської опіки медичних закладів «Про ставлення до інтерсексуалів».
Неділя, 13 вересня 2020, 22:07

GERB EF2

12 вересня 2020 року, м. Київ.

Питання, що виникають із поясненням феномену людей з нестандартними статевими характеристиками є дуже делікатними, та такими, що потребують уважного, докладного вивчення і чіткого визначення позиції щодо їх перебування в Церкві і доступу до Таїнств.

Таких людей із нестандартними статевими характеристиками, які при народженні мали статеві ознаки або статеві органи іншої статі (інтерсексуальність) слід відрізняти від людей, що виявляють спотворення людської сексуальності у формі відчуття належності до іншої статі, результатом якого є намагання змінити свою природну стать, дану при народжені (транссексуалізм).

Православна Церква визнає лише дві статі - чоловічу і жіночу, що відповідає гендерній ідентичності, яка співпадає з біологічною статтю людини при народженні. При порушенні фізіологічного/ анатомічного або ментального понять відповідності статі порушується поняття гендерної ідентичності.

При фізіологічному порушенні виявляється аномальна наявність якої нема в нормі роздільностатевих організмів - одночасно чоловічих і жіночих ознак. Людина характеризується одночасною наявністю чоловічих і жіночих статевих органів, чоловічих і жіночих статевих залоз та порушенням хромосомного набору, наявність клітин з чоловічим хромосомним набором та клітин з жіночим хромосомним набором. З такими ознаками визначити стать дитини часто неможливо або надзвичайно важко, таке фізіологічне порушення розвитку і статева невизначеність називаються інтерсексуальністю або гермафродитизмом.

В результаті фізіологічних і анатомічних відхилень, у дитини стає складно, іноді і зовсім неможливо визначити приналежність її до чоловічої або жіночої статі, тому що іноді вивченням фізіологічних та анатомічних відхилень є недосконалим. Слід звернути увагу на те, що важливим у дослідженні є визначення хромосомного набору (каріотипу), а це впливає на кінцевий результат лікарського рішення стосовно визначення статі дитини та подальший алгоритм дій фахівців. Сучасний розвиток біомедичних технологій, психології та психіатрії відкриває широкі можливості для успішного лікування психологічних проблем в процесі визначення статі та подальшого хірургічного лікування. Але, як і при будь-якому захворюванні, для цього необхідне визнання проблеми та згода на подальшу роботу фахівців над собою.

Фізіологічні та анатомічні відхилення слід відрізняти від проблем трансгендерності на ментальному та емоційному рівні, коли людина, що має чітко виражені статеві органи чоловічого або жіночого організму, чітко виражений каріотип, тобто визначену стать, починає ототожнювати себе з протилежною статтю. Бажання змінити стать і жити за принципами протилежної статі може привести до трансвестизму та намагання вступити у шлюб з людиною протилежної статі.

В результаті, лікарські помилки, пов'язані з інтерсексуальністю, патологією розвитку первинних і вторинних статевих ознак в ранньому дитинстві, не достатнім інформуванням батьків і дитини, можуть привести до психологічної травми. Часто такі діти зазнають утисків, стикаються з ворожістю та неприйняттям їх суспільством, що викликано загальною необізнаністю та недостатнім висвітленням цього питання.

Бажання змінити стать або жити як особистість іншої статі, за допомогою гормональних засобів або хірургічних операцій в багатьох випадках призводить не до вирішення, а до загострення психологічних проблем та глибокої внутрішньої кризи людини. Церква не може схвалити зміну біблійних принципів, які стосуються сексуальності, та прийняти штучно змінену статеву належність. Одночасно Церква наполягає на тому, що інтимні стосунки між інтерсексуалами можливі після визначення статі людини і вирішення всіх медичних питань, пов’язаних зі статевими органами. В протилежному випадку інтимні стосунки, до визначення статі, вважаються гомосексуальними, тобто гріховними. Церква благословляє людям-інтерсексуалам вступати в шлюб після вирішення вищерозглянутих питань.

Згідно з вченням Церкви, гендерна ідентичність людини визначається Богом при її народженні. Зміну цього Божого задуму можна вважати бунтом проти Творця. Церква може розглядати питання визначення статі інтерсексуалів маючи окремий підхід до проблеми та при повній наявності глибокого професійного дослідження ознак фізіологічного і анатомічного розвитку, враховуючи, а можливо надаючи перевагу каріотипу людини з урахуванням майбутніх можливостей організму, щодо репродуктивних функцій після визначення статі.

Людина, народжена інтерсексуалом, яка прагне спасіння в Церкві Христовій, має важке завдання - вона змушена примирити в собі протиріччя між складовими своєї ідентичності та роздумами над визначенням і пропозиціями лікарів щодо визначення статі   узгоджуючи із засадами християнської моралі. Одночасно Церква визнає, що всі люди є створінням Божим навіть і ті, що з’явилися в світ з різними фізіологічними відхиленнями і закликає всіх послідовників Христа з любов’ю, розумінням і поблажливістю ставитися до людини, яка створена за образом і подобою Божою. Тому Церква закликає пастирів і паству з розумінням та делікатністю ставитися до людей з інтерсексуальністю.

Будучи членом Тіла Христового, кожна людина покликана прославляти свого Творця вчинками та способом життя, згідно з повчанням апостола Павла: « Хіба не знаєте, що тіла ваші є храм Святого Духа, Який живе у вас i Якого ви маєте від Бога, i ви не свої? Бо викуплені дорогою ціною. Отже, прославляйте Бога в тілах ваших i в душах ваших, які є Божі» (1Кор. 6,19-20).

 

Митрополит Львівський і Галицький Філарет