В даний час в Україні на законодавчому рівні розглядається питання зміни існуючої презумпції незгоди щодо посмертного донорства на презумпцію згоди, згідно з якою кожна людина вважається донором після смерті, якщо їм за життя не було висловлено незгоду в офіційній формі.

В даний час в Україні на законодавчому рівні розглядається питання зміни існуючої презумпції незгоди щодо посмертного донорства на презумпцію згоди, згідно з якою кожна людина вважається донором після смерті, якщо їм за життя не було висловлено незгоду в офіційній формі. Ця ініціатива виправдовується необхідністю більш ефективного функціонування трансплантології для порятунку і продовження життя пацієнтів. Разом з тим, практична імплементація даного принципу породжує ряд ризиків, які актуалізуються в умовах нестабільного суспільства.

Перше. Орієнтація на виживання однієї людини за рахунок іншої містить елемент інструменталізації людського життя і ризик її нівелювання як універсальної цінності.

Друге. Презумпція згоди вступає в протиріччя з правом людини на зведене самовизначення, відбите в принципі автономії пацієнта і принципі інформованої згоди, яка передбачає враховувати волевиявлення людини в кожному окремому випадку, і яке може змінюватися протягом життя (бажання бути донором, в тому числі посмертним, може змінюватися).

Третє. Перехід до ринкової моделі охорони здоров'я пов'язане з виникненням ринку донорських органів і трансплантологічних послуг і формуванням баз даних актуальних і потенційних донорів і реципієнтів. Тим часом, в період соціальної нестабільності і аномії, при відсутності, що гарантують захист прав особистості механізмів, існує загроза криміналізації, коли кожен громадянин, як потенційний донор, може ставати об'єктом маніпуляції зацікавлених осіб. Цей ризик зростає, коли внаслідок недосконалої системи захисту баз даних, інформація про людину може стати надбанням кримінальних структур і корумпованих інститутів, що має місце навіть в розвинених демократичних країнах.

Четверте. У суспільстві, в якому існують різні соціокультурні світоглядні орієнтації щодо посмертної долі людини, презумпція згоди вступає в конфлікт з принципом громадянської рівноправності людей незалежно від їх культурної або релігійно-конфесійної приналежності.

Протоієрей Геннадій Батенко, Коробейников Г.В., Таранюк Г.П.

Національний медичний університет імені О. О. Богомольця
Національний університет фізичного виховання і спорту України
Синодальний відділ охорони здоров'я Української Православної Церкви
м Київ, Україна

 Шостий Національний Конгрес з біоетики