З 27 по 29 вересня 2016 року в м. Києві проходив Шостий Національний Конгрес з біоетики. Цей форум організований Національною Академією Наук України, Академією Медичних Наук України та Міністерством Охорони здоров’я України з початку свого заснування здобув міжнародного визнання як важлива і представницька площадка обговорення найбільш актуальних та найгостріших питань пов’язаних з розвитком новітніх біомедичних технологій і їх впровадження в медичну та соціальну практику. Тому невипадково серед учасників Конгресу загальновизнані вітчизняні та закордонні фахівці: науковці медики та біологи, філософи, юристи, психологи, педагоги, практикуючи лікарі та соціальні працівники.

Українську Православну Церкву з благословення Її Предстоятеля Блаженнійшого Онуфрія митрополита Київського та всієї України представляв єпископ Львівський Філарет – Голова Синодального відділу охорони здоров’я та пастирської опіки лікарняних закладів, а також ввірені йому співробітники відділу: протоієрей Геннадій Батенко, Коробейніков Г.В., Таранюк Г.П.

Основні тематичні розділи Конгресу: філософські узагальнення сучасних проблем біоетики, біоетика і право, етичні аспекти біомедичних досліджень та медичної практики, етичні проблеми біо- та нанотехнологій та біобезпека, екологія, біоетика в системі освіти та виховання, інтелектуальна власність і право на здоров’я – європейський вимір. Особливістю цього року стало проведення в рамках Конгресу спеціального семінару присвяченого 75-ій річниці трагедії Бабиного Яру – «Медицина та біоетика після холокосту» організованого у співробітництві з фахівцями-медиками зі Сполучених Штатів Америки.

У доповідях представлених Синодальним відділом охорони здоров’я Української Православної Церкви, а саме: «Соціокультурні виклики біомедицині: світоглядно-ціннісний аспект» та «Ризики трансплантології в умовах нестабільного суспільства», у відповідності з православно-християнським віровченням, зокрема християнською антропологією, викладено засадничі принципами аналізу біотичних проблем, дилем та колізій що виникають при механістичному та технократичному тлумаченні людини, її природи та сутності і спрощених трактовках прогресу і шляхів вирішення проблем життя та здоров’я особистості. Доповіді викликали зацікавленість та жвавий інтерес учасників форуму віддзеркалений в формальних та неформальних дискусіях.

За наслідками роботи Конгресу підготований проект резолюції з пропозиціями та зверненнями до держаних урядових установ та громадськості.