top
 
 
 

Соціальні мережі


Календар новин

< травня 2012 >
ПН ВТ СР ЧТ ПТ СБ НД
  1 2 3 4 5 6
7 8 9 10 11 12 13
15 16 17 18 19 20
21 22 23 24 25 26 27
28 29 30 31      

Банери

Банер
Банер
Банер
Банер

Лічильники

КИЇВ. Відбулося засідання комітету з біоетики та етичних питань при Священному Синоді Української Православної Церкви
Понеділок, 14 травня 2012, 13:41

14 травня у київському храмі на честь Архістратига Михаїла в медмістечку, з благословення Предстоятеля Української Православної Церкви Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Володимира, відбулося чергове засідання Комітету з біоетики та етичних питань при Священному Синоді Української Православної Церкви.

У робочій зустрічі, під головуванням преосвященного єпископа Макарівського Іларія, вікарія Київської Митрополії, взяли участь — голова Синодального відділу з благодійності та соціального служіння архідиякон Сергій Косовський, представник УПЦ при громадській раді МОЗ України протоієрей Владислав Софійчук, заступник голови Синодального відділу з питань охорони здоров’я та пастирської опіки медичних закладів протоієрей Геннадій Батенко, директор Інституту медичного і фармацевтичного права та біоетики Академії адвокатури України Радміла Грєвцова, доктор біологічних наук, професор Георгій Коробейніков, секретар  Комісії з питань біоетики при НМУ ім. О. О. Богомольця Анатолій Єгоренков, співробітник Синодального відділу з благодійності та соціального служіння, секретар Комітету з біоетики Геннадій Таранюк та член експертної ради Комітету, відомий український офтальмолог, головний лікар Центру мікрохірургії ока Сергій Риков.

Учасники засідання обговорили зміни та доповнення, які готуються до прийняття найближчим часом Верховною Радою, до Закону України «Про трансплантацію органів та інших анатомічних матеріалів людини».

Дискусія розгорнулася довкола питань розширення кола осіб-потенційних донорів та створення в Україні банку органів для трансплантації. Члени комісії зазначали, що трансплантологія як лікувальний метод знаходиться дещо осторонь історичного шляху розвитку медицини та її стратегічних перспектив, пов’язаних з пошуком причин та факторів захворюваності. Водночас, цей метод є неоднозначним, як з точки зору християнської етики, так і загальнолюдських цінностей, на які продовж усього свого існування спиралася медицина, і які знайшли своє втілення у принципах не завдання шкоди («nolinocere»), та не використання  людини у якості матеріалу та засобу медичного втручання, що у випадку трансплантації органів має підтекст своєрідної антропофагії або канібалізму.

Учасники дискусії наголосили на безумовному дотриманні принципу презумпції незгоди щодо донорства у будь якій його формі. Необхідною передумовою донорства, як це зазначається і в Основах соціальної концепції Української Православної Церкви, є усвідомлене вільне волевиявлення особистості в основі якого — жертовна любов до ближнього заради порятунку його життя. Звідси випливає, що діти, хворі, а також інші особи з обмеженою фізичною або правовою дієздатністю не можуть розглядатися як потенційні донори, а посмертне донорство поза волевиявлення померлого є неприйнятним.

Водночас це означає, що донорство не може мати абстрактний позаособистісний характер, тож створення банків біоматеріалів, як і створення спеціальних баз даних потенційних реципієнтів і донорів є етично сумнівним. На думку експертів, слід враховувати і те, що бази даних потенційних донорів і реципієнтів, разом із банками біоматеріалів, як джерела інформації про попит і пропозицію щодо трансплантації, складають передумови виникнення ринку послуг щодо трансплантації та сприятимуть комерціалізації трансплантології, що є неприпустимим.

Сайт УПЦ