top
 
 
 

Соціальні мережі


Календар новин

< січня 2011 >
ПН ВТ СР ЧТ ПТ СБ НД
          1 2
3 4 5 6 7 8 9
10 11 12 13 14 15 16
17 18 19 20 21 22 23
24 25 27 28 29 30
31            

Банери

Банер
Банер
Банер
Банер

Лічильники

Протоієрей Геннадій Батенко прочитав лекцію у територіальному центрі соціального обслуговування Печерського району міста Києва
Середа, 26 січня 2011, 18:17

Hospis_2011_01_26_126 січня 2011 р. у територіальному центрі соціального обслуговування Печерського району відбулася лекція голови Синодального відділу Української Православної Церкви «Місія: Церква та суспільство» прот. Генадія Батенка, присвячена практичним аспектам догляду за тяжко хворими громадянами у кінці їх земного життя.

о.Генадій, у минулому – лікар-комбустіолог (фахівець з опіків) особливо наголосив на необхідності викликати священика до хворих у термінальній (кінцевій) стадії. Адже багато з них, не зважаючи на радянське «атеїстичне» минуле, можливо, мають духовні, релігійні потреби (наприклад, бажають отримати хрещення або приступити до причастя). На жаль, багато соціальних працівників і взагалі працівників державних установ, які працюють у сфері допомоги тяжко хворим, не мають докладної інформації про можливості священиків, їх адреси. Також ці працівники не завжди усвідомлюють корисність громадських, волонтерських організацій, які також працюють у цій сфері і можуть надавати свої послуги безплатно, тим самим у багатьох випадках зменшуючи робоче навантаження «офіційних» працівників.

Окрім фізіологичних та духовних, невиліковно хворі мають ряд психосоціальних потреб.
Е.Кублер-Росс поклала початок обговоренню передсмерного страждання у медичному співтоваристві. Її книга “Про смерть і вмирання” (1969 р.) зробила революцію у суспільній свідомості того часу. Вона наголошувала, що “смерть – це не “помилка медицини”, а природній процес, заключна стадія розвитку людини”. Вона виділила 5 стадій динаміки ставлення людини до смерті: 1) паніка, 2) заперечення, 3) депресія, 4) примирення, 5) прийняття.
Тобто, діяльність психолога, духівника та соціального працівника для задоволення цих потреб є дуже важливою.

Hospis_2011_01_26_2Виходячи з комплексності потреб тяжко хворої людини, можна сформулювати їх перелік у останній стадії життя наступним чином:
1.    Потреба, щоб до нього відносилися як до живої людини.
2.    Потреба мати надію.
3.    Потреба отримувати догляд від тих, хто має надію.
4.    Потреба висловлювати почуття та емоції з приводу смерті у власний спосіб.
5.    Потреба приймати участь у рішеннях щодо догляду.
6.    Потреба у догляді співчутливими, розуміючими, компетентними людьми, які будуть намагатися зрозуміти потреби.
7.    Потреба отримувати безперервну медичну допомогу.
8.    Потреба чесних і повних відповідей.
9.    Потреба духовності.
10.     Потреба не мати фізичного болю.
11.     Потреба висловлювати почуття та емоції у свій власний спосіб.
12.    Потреба, щоб його діти також були рядом.
13.     Потреба зрозуміти процес смерті.
14.    Потреба померти в мирі та гідності.  
15.    Потреба не вмирати наодинці.
16.    Потреба, щоб святість тіла була дотримана після смерті
На завершення о.Генадій наголосив на дуже великому значенні такої допомоги у Печерському районі та обіцяв всіляко сприяти у цій нелегкій, але важливій роботі.
Підготував О.Вольф