top
 
 
 

Соціальні мережі


Календар новин

< грудня 2010 >
ПН ВТ СР ЧТ ПТ СБ НД
    1 2 3 4 5
6 7 8 9 10 11 12
13 14 15 16 17 18 19
20 21 22 23 24 25 26
27 28 29 30 31    

Лічильники

Концепція розвитку церковно-державних відносин у царині охорони здоров’я
П'ятниця, 10 грудня 2010, 10:45
Проект

Виходячи з засад державної політики України в сфері охорони здоров’я, значення духовного здоров’я  для розвитку  людини і суспільства, тісного зв’язку між духовними та фізичними аспектами людського існування, опираючись на історичний та сучасний досвід співпраці Церкви та медицини, Українська Православна Церква висловлює наступні пропозиції, щодо розвитку церковно-державних відносин та співробітництва в даній області.

Основні напрями співробітництва:
1. Духовна підтримка хворих та опіка над хворою людиною.
2. Заохочення людини до здорового способу життя, як засобу профілактики фізичного та духовного здоров’я.
3. Духовно-моральне виховання та підтримка медичних працівників в процесі їх освіти, професійного становлення та практичної діяльності.
4. Сприяння діяльності медичних лікарняних та освітніх установ.
5. Участь у роботі комітетів та рад з питань розробки, удосконалення та оцінювання державних, регіональних, місцевих програм розвитку охорони здоров’я та її окремих галузей.
6. Участь у роботі етичних комітетів, експертних та наглядових рад закладів та установ охорони здоров’я.
7. Проведення організаційних, наукових, освітніх, меморіальних заходів зі спільних питань та співпраці.

Зокрема можуть мати місце такі види діяльності, заходи та ініціативи (проекти):

1. Подальший розвиток мережі лікарняних храмів та заснування нових парафій при установах та закладах охорони здоров’я.  
Створення в лікувально-профілактичних закладах умов та можливостей для задоволення духовних потреб хворих, їх духовно-моральної підтримки та пастирського опікування.
2. Відновлення інституту сестер милосердя. Запровадження у номенклатурі працівників галузі охорони здоров’я штатної одиниці сестри милосердя, що відповідатиме за рівнем кваліфікації патронажній сестрі (няні, сиділці), але з додатковим навантаженням щодо духовної та соціальної опіки (соціальний працівник, помічник соціального працівника).
3. Запровадити у (при) медичних навчальних закладах з підготовки фельдшерсько-акушерських та сестринських кадрів відділення (курсу) сестер милосердя, та розробити відповідний навчальний курс, передбачивши викладання в ньому основ соціальної роботи, християнської етики та дисциплін духовно-гуманітарного напряму.
4. Вивчити можливість створення спільно з Українською Православною Церквою окремого навчального закладу (училища,  школи) сестер милосердя, або відділення сестер милосердя в уже існуючому, або такому, що створюється духовному навчальному закладі УПЦ, передбачивши його державну сертифікацію, та можливість подальшого працевлаштування  випускників цього закладу в системі охорони здоров’я України.
5. Розглянути можливість отримання (виділення) коштів та залучення відповідних навчальних медичних закладів та їх фахівців для розробки та викладання курсу основ геріатричних знань, паліативної допомоги та сестринського догляду для студентів духовних шкіл України, з метою підвищення рівня їх освіти та практичної підготовки до духовно-пастирського служіння (в тому числі і при лікарняних установах).
6. Розглянути можливість спільної розробки та запровадження в медичних навчальних закладах, в тому числі післядипломної освіти, курсу «Основи духовної культури», передбачивши в ньому розділ «Християнська етика та антропологія». Запропонувати також читання  курсу «Танатологія», та окремого розділу «Медицина і християнська культура» в курсі «Історія медицини».
7. Розробити спільний план дій, щодо реформування медичної галузі в напрямі запобігання та профілактики соціально небезпечних хвороб, ВІЛ/СНІДу, наркозалежності, а також в напрямі розвитку паліативної допомоги, медичної соціальної роботи, духовного та соціального супроводу пацієнтів та їх родин.
8. Ініціювати створення єдиного «Національного Комітету (Ради) з біомедичної етики, захисту прав пацієнтів та медичних працівників» при Президенті України, як гаранті Конституції, дотримання прав і свобод громадян, об’єднавши при цьому ресурси існуючих дотепер відповідних комітетів та утворень при НАН та МОЗ України, та залучивши до нього представників Церкви та громадськості. Запропонувати створення регіональних, місцевих, галузевих відділень цього органу та їх осередків в лікувально-профілактичних закладах та інших установах охорони здоров’я України.
9. У вищеозначеному контексті спільно доопрацювати прийнятий нещодавно Етичний кодекс лікаря України  в аспекті дотримання та захисту прав пацієнтів та їх близьких, а також захисту прав медичних працівників, зокрема, щодо відмови від дій несумісних з їх релігійними переконаннями або сумлінням, та сумнівних щодо блага хворих (аборт, пасивна евтаназія, тощо).
10. Запропонувати відповідним закладам охорони здоровья створення центрів духовної опіки та консультування сімей, що чекають на народження дитини, молодих людей що вступають до шлюбу, готуються або вже стали батьками.
11. Започаткувати спільну медіа програму (цикл)  передач, фільмів, виступів, рубрик, статей, тощо, присвячених духовному здоров’ю людини, духовним аспектам медицини, виховним та духовно-моральним аспектам профілактики та запобігання хвороб, а також проблемам пов’язаним з негативним впливом на духовний стан, психіку та здоровья людей деструктивних культів, сект, агресивної реклами, фільмів, сумнівних розваг, азартних ігор,  шкідливих та згубних звичок.
12. Запровадити проведення щорічної державно-церковної науково-освітньої та духовно-просвітницької конференції (читань), як засобу та платформи співпраці та розвитку відносин держави та Церкви в царині охорони здоров’я.
У зв’язку з цим пропонується в якості установчого заходу провести наступного року конференцію присвячену вшануванню пам’яті святого Православної Церкви, видатного вітчизняного лікаря та церковного діяча святителя Луки (Войно-Ясенецького), архієпископа Симферопольського, 50-річчя блаженної кончини якого відзначатиметься  2011 року (додаток).