Біоетична проблематика в даний час присутня в церковному житті в двох основних вимірах: як предмет богословської рефлексії та як область взаємодії та діалогу з суспільством, державою, професійними спілками та цивільними інститутами.

Біоетична проблематика в даний час присутня в церковному житті в двох основних вимірах: як предмет богословської рефлексії та як область взаємодії та діалогу з суспільством, державою, професійними спілками та цивільними інститутами.

У першому з цих вимірів слід вказати на концептуалізацію підходів до розгляду та оцінки основних проблем біоетики з позицій православно-християнського віровчення, викладену в Основах Соціальної Концепції Руської Православної Церкви (2000), яка прийнята на Ювілейному Архієрейському соборі УПЦ в 2000 році. Цій проблематиці присвячені зокрема розділи: Питання особистої, сімейної і суспільної моралі; Здоров'я особи і народу; Проблеми біоетики.

«Формулюючи своє ставлення до широко обговорюваним у сучасному світі проблем біоетики, в першу чергу, до тих з них, які пов'язані з безпосереднім впливом на людину, Церква виходить з заснованих на Божественному Одкровенні уявлень про життя як безцінний дар Божий, про невід'ємною свободу і богоподібну гідність людської особистості...» (Основи Соціальної Концепції УПЦ)

Розвиток окремих положень Концепції та їх застосування з ряду приватних питань біоетичного характеру набуло в таких загальноцерковних документах, як: «Концепція участі Руської Православної Церкви в боротьбі з поширенням ВІЛ/Сніду та роботі з людьми, що живуть з ВІЛ/Снідом» (2004 рік), «Основи вчення Руської Православної Церкви про гідність, свободу і права людини» (2008 рік). У 2009 році Священним Синодом Української Православної Церкви приймається «Концепція Української Православної Церкви щодо розвитку паліативної допомоги в Україні».

Ці документи, будучи результатом богословського осмислення і етичного аналізу викликів сучасності, разом з тим, і основою налагодження співпраці та діалогу Церкви і суспільства з питань біоетики.

Майданчиками та інструментами цього діалогу є Церковно-громадської Ради з біомедичної етики при Московському Патріархаті, спільні конференції Церкви, наукових і громадських інститутів, участь представників Церкви у роботі етичних комітетів, громадських консультативних рад державних органів і установ охорони здоров'я.

У діалозі з суспільством Церква вказує на неминущу роль духовних цінностей, особливу пріоритетну значущість духовного виміру людського життя в умовах техногенної цивілізації технократичного.

Єпископ Макарівський Іларій (Шишковський),

Голова Комісії з питань Біоетики при Священному Синоді

Української Православної Церкви